Остап’юк Петро Володимирич

Він дзвонив мені і говорив: "Мамо, я приїду на свій день народження, і ми будемо відзначати"

Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО. Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий.

Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергея Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурского и Віктора Липського, и шістьох робітників спеціальної роти міліції УВС України в Івано-Франківскій області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка, прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остапюка, старшого сержанта міліції Віктора Яков'яка.

Через постійні бойові дії тіло бійця п'ять діб не могли доправити додому з місця загибелі. 4 червня тіло загиблого спецпризначенця доправили у Івано-Франківськ. 5 червня Прикарпаття попрощалось із загиблим біля будівлі обласного УМВС. 6 червня Петро Остапюк був похований на кладовищі рідного села.

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу" нагороджений орденом "За мужність" I ступеня (посмертно).