Ліщук Віталій Леонідович

Народився Віталій Ліщук 14 травня 1986 року в селі Зоря Володимир-Волинського району. Виховувався майбутній воїн у багатодітній родині. Навчався у місцевій загальноосвітній школі, після закінчення школи працював у фермерському господарстві, відслужив строкову службу в Зборйних силах, після строкової служби працював на Володимир-Волинському цукровому заводі, пізніше у приватного підприємця та у фермерському господарстві. Проживав із матір'ю, працював також на власному господарстві, безвідмовно допомагав також і сусідам та знайомим по роботі у приватному господарстві. З початком російської збройної агресії разом із своїм товаришем пішов до лав Збройних сил добровольцем.

Віталій служив у 51-ї механізованій бригаді, що дислокувалась у районному центрі. Разом із підрозділом у травні 2014 року знаходився на бойовій позиції біля міста Волноваха. Уранці 22 травня 2014 року блокпост української армії атакували проросійські сепаратисти ДНР, які під'їхали до позицій української армії під виглядом інкасаторських машин та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, ПЗРК. Під час обстрілу здетонував боєкомплект однієї з бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою Віталій Ліщук загинув разом із 17 своїми бойовими побратимами. Удома у Віталія Ліщука залишилась мати та троє сестер, які проживають окремо, батько Віталія помер кілька років тому. Похований Віталій Ліщук на кладовищі у рідному селі Зоря.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).