Попов Павло Володимирович

Народився Павло Попов 30 червня 1991 року в Нововолинську. Навчався майбутній воїн у Нововолинській ЗОШ № 4, після закінчення школи навчався у Нововолинському ПТУ № 11. Відслужив у армії, після служби працював робітником у приватному автосервісі. Призваний до збройних сил за мобілізацією в першій хвилі, служив у 51-ї механізованій бригаді. Разом із підрозділом у травні 2014 року знаходився на бойовій позиції біля міста Волноваха.

Уранці 22 травня 2014 року блок-пост української армії був атакований проросійськими сепаратистами ДНР, які під'їхали до позицій української армії під виглядом інкасаторських машин та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, ПЗРК. У результаті обстрілу здетонував боєкомплект однієї із бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою Павло Попов загинув разом із 17 своїми бойовими побратимами. Удома у загиблого бійця залишилилась лише мати та сестра — студентка. Похований Павло Попов на кладовищі у рідному місті Нововолинську.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).