Войчук Олександр Анатолійович

Народився Олександр Войчук 8 лютого 1989 року в Луцьку. Навчався у Луцькій ЗОШ № 20. Після закінчення школи навчався у Луцькому національному технічному університеті. Після завершення навчання в університеті працював у ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна». З початком російської збройної агресії був мобілізований до лав Збройних сил України. У Збройних силах служив у 51-ї механізованій бригаді. Разом із підрозділом брав участь у боях під Іловайськом.

29 серпня 2014 року під час виходу з оточення боєць загинув під час обстрілу українських військових російськими військовими біля села Новокатеринівка Старобешівського району у так званому «зеленому коридорі». Тривалий час Олександр Войчук вважався зниклим безвісти, і спочатку був похований у Дніпропетровську разом із іншими неопізнаними воїнами 3 вересня 2014 року. Особу загиблого волинянина встановлено через 5 місяців по аналізу ДНК. Після ідентифікації Олександра Войчука воїн був урочисто перепохований у Луцьку 29 січня 2015 року. Прощання із загиблим проведено у Свято-Троїцькому кафедральному соборі, а громадянська панихида — на центральній площі Луцька. Похований Олександр на центральній алеї кладовища «Гаразджа».

Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).