Тарасюк Олексій Васильович

Народився Олексій Тарасюк 11 січня 1990 року в Ковелі. Навчався у Ковельській ЗОШ № 5. Після закінчення школи здобув спеціальність «фельдшер» у Ковельському медичному коледжі.З початком російської збройної агресії був мобілізований до лав Збройних сил України, служив у 51-й механізованій бригаді. Разом із підрозділом брав участь у боях під Іловайськом. Перед початком боїв за Іловайськ був у відпустці, й, не зважаючи на прохання рідних, не продовжив відпуску і повернувся до військової частини.

29 серпня 2014 року боєць загинув під час обстрілу українських військовиків, що виходили з оточення так званим «зеленим коридором» біля села Новокатеринівка Старобешівського району. Спочатку тіло Олексія Тарасюка разом із тілами ще 87 невпізнаних полеглих українських солдатів 2 вересня 2014 року було вивезене з-під Іловайська до Запоріжжя, деякий час воїн вважався зниклим безвісти. Пізніше Олексій Тарасюк опізнаний дружиною в морзі. Удома в Олексія Тарасюка залишилися дружина та донька, якій на момент загибелі батька виповнилось 4 роки. Похований Олексій Тарасюк на кладовищі в Ковелі 7 вересня 2014 року.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).