Сацюк Олександр Миколайович

Закінчив Любомльське профтехучилище, отримав спеціальність "маляр-штукатур". Незадовго до початку подій на сході закінчив строкову службу в армії та повернувся додому. Одразу почав шукати можливість, як стати на захист Батьківщини. Пошуки й привели його Добровольцем у "Світязь".

Командирам підрозділу хлопець сподобався одразу. Хоча йому 4 червня виповнилося лише 20, проте на вигляд він був як бувалий вояка. Завжди акуратний, уважний, не дуже говіркий, але натомість дисциплінований і бойовий.

Загинув під час артилерійського обстрілу російськими військами під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область). Бійці роти "Світязь" були у складі двох частин колони. Перша потрапила під артобстріл під селом Червоносільське, друга вийшла в сторону міста Комсомольське, де теж була розстріляна. Вважався зниклим безвісті, знайдений серед похованих 1 жовтня під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 27 грудня з воїнами попрощались в Луцьку. Похований у Любомлі.

"Невідомі солдати" роти "Світязь" повернулися на Волинь у цинкових трунах - спогади про полеглих героїв роти "Світязь"

Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).