Чорнобай Роман Богданович

Роман виріс у Бродах, після школи пішов служити строкову службу в армію. Служив в Мукачевому, там і залишився контрактником. Був у миротворчій місії в Косово. З дружиною Тетяною ростив сина Матвія.

9 лютого 2015 року під час перевезення боєприпасів на машині УРАЛ-4320 з Артемівська у Дебальцеве Роман з іншими бійцями потрапив у засідку поблизу села Логвинове на трасі між м. Дебальцевим і м. Артемівськом (Донецька область). В бою загинуло четверо бійців, їх тіла залишились на території підконтрольній бойовикам. Декілька тижнів Роман вважався зниклим без вісті. Вивезти тіла загиблих вдалося за допомогою місії "Чорний тюльпан". Романа поховали в селі Пониква, звідки родом його батьки.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).