Романчук Сергій Михайлович

Старший лейтенант, заступник командира по роботі з особовим складом 8-ї роти 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський).

Після закінчення школи вступив до Ленінградського вищого військового інженерного училища зв'язку, яке закінчив у 1996 році. З 1996 по 1998 рік служив на командних посадах в військах ППО Збройних Сил РФ, але вирішив звільнитись та повернутися на Батьківщину.

Працював на різних підприємствах міста Коростень. Останнє місце роботи – відділення ВОХОР, що здійснює охорону військової частини в селі Ушомир.

Під час першої хвилі мобілізації 19 березня 2014 року за власним бажанням був призваний до Збройних Сил України. Пройшов важкі бої літа 2014 року.

9 лютого 2015-го зник безвісти — дві машини бригади потрапили під обстріл терористів поблизу села Логвинове — у верхній частині «дебальцівського виступу» (на трасі між Дебальцевим і Артемівськом).

Підрозділ Романчука був обстріляний «Градами», проте позицій не здав.

У березні ідентифікований серед загиблих. 26 березня Сергія поховали на центральному кладовищі Коростеня.

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).