Кінах Олександр Васильович

Солдат, помічник гранатометника 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Грав за сільську футбольну команду. Вивчився в Колківському ВПУ-24 на водія, відслужив строкову службу у Внутрішніх військах в Сімферополі, після чого працював у Луцьку спочатку охоронцем, а потім комірником у торговому центрі «Аванта».

Мобілізований 2 серпня 2014 року.

Залишилися батьки, сестра, брат, дружина та маленька донька 2014 р.н. Коли народилася донька, Олександр був уже на фронті.

Зник безвісти 18 лютого 2015 р. під час виходу особового складу з м. Дебальцеве.

В липні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 12 березня 2016 року Олександра перепоховали у рідному селі Годомичі

Указом Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).