Будніков Анатолій Миколайович

Закінчив морехідне училище, працював у міліції. Згодом із дружиною Любов'ю Іванівною працював на будівництві. Проживав в Печерському районі м. Києва. Після важкої травми дружини зайнявся її опікою. Мобілізований у серпні 2014 року. Сержант, 30-ої окремої механізованої бригади. Про те, що рушив на фронт, повідомив уже з потяга. У січні був вдома у короткочасній відпустці, повернувся до частини.

18 лютого 2015 року загинув під час виходу українських військ із Дебальцевого. Анатолію Буднікову відірвало ногу й руку. Без Анатолія залишились дружина та діти. Похований у Києві на Берковецькому цвинтарі.

ВІН СТОЯВ ЗАРАДИ НАС НА СТОРОЖІ ВОЛІ ТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).