Коренівський Віктор Анатолійович

Солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

У 2002 році закінчив інститут внутрішніх справ за спеціальністю "Оперативний склад підрозділів швидкого реагування". З органів звільнився 2006 року за власним бажанням. Коли народився другий син Віктор вирішив більше часу проводити з сім'єю.

1 серпня 2014 року був призваний до лав ЗС України по мобілізації. З 4 жовтня 2014 року перебував у зоні АТО, в Дебальцеве.

В листопаді 2014 року закінчив у Києві курси операторів безпілотників, дуже тим тішився. Надалі в Дебальцеве займався безпілотниками до 17 лютого 2015 року включно.

Загинув під час прямування з міста Дебальцеве у напрямку Артемівська на Донеччині, де військова колона потрапила у засідку.

Вважався зниклим безвісті. Ідентифікований експертизою ДНК.

Похований 26 березня 2016 року у Львові, на полі почесних поховань №76 Личаківського цвинтаря.

У Віктора залишились батьки, дружина та сини Віталій та Анатолій.

Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).