Козак Володимир Миколайович

Народився в с. Мала Антонівка Білоцерківського району. Там провів своє дитинство та закінчив Малоантонівську загально-освітню школу у 1983 році. Навчався у Володарському середньому професійно-технічному училищі.

Відслужив у прикордонних військах, працював столяром на меблевій фабриці та водієм у дорожньому управлінні.

З початком російської окупації Криму пішов до військкомату добровольцем, але призвали його лише 28 серпня 2014 року. Військову службу проходив у званні старшого солдата (водій) у складі 80-тої аеромобільної бригади, 3 батальйон, 9 рота, позивний - Козак. Проходив навчання на Яворівському полігоні Львівської області. Із листопада перебував у зоні АТО, з 14 січня 2015 року - в Донецькому аеропорту.

Саме його згадує легендарний кіборг-розвідник "Рахман" у своєму інтерв'ю:

"Говорю ему: братан, ты что – сам здесь? А он: сам. "Тебя как зовут?" - "Козак... Володимир Миколайович. 46 років". Я ему тогда пообещал: если выживем – обязательно его отмечу. Он САМ держал пост. Целый день. Отстреливался".

Загинув Володимир 20 січня 2015 року, в результаті підриву бойовиками терміналу Донецького аеропорту. На той час уже двічі поранений, напередодні смерт, 19 січня відмовився евакуюватися, віддавши своє місце іншому пораненому.

Впродовж трьох місяців рідні шукали Володимира Миколайовича. В березні 2015 року його разом з іншими загиблими в аеропорту привезли до Дніпропетровську.  Ідентифікований за експертизою ДНК. Поховали Володимира 17 квітня у рідному селі Мала Антонівка.

"Не знаю, чи доживемо до ранку. Якщо подзвоню, значить - вистояли"

Указом Президента України № 461/2015 від 31 липня 2015 року "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).