Курука Сергій Іванович

Сергій народився 3 вересня 1987 року в Луцьку. Навчався в НВК № 26, професійно-технічному училищі № 9, Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації. До призову працював в ТОВ «Спайс-Луцьк».

У ВСУ його призвали в квітні 2014 року. Сергій служив в 3-му батальйоні 51 ОМБ, виконував бойові завдання в зоні АТО.

Сергій не говорив рідним, де саме він знаходиться. Зв'язок з ним обірвався 25 серпня 2014 року. До того часу він перебував поблизу села Дзеркальне Донецької області. ( джерело )

Загинув Сергій в ніч на 25 серпня 2014 року в бою за Іловайськ (Донецька область). Третій батальйон бригади опинився в оточенні у Березне, Оленівка, під постійним артобстрілом.

Сергій був похований у Дніпропетровську як невідомий солдат. 13 січня 2015 року Дніпропетровська міська рада ухвалила рішення про ексгумацію тіла і передачу його рідним для перепоховання в Луцьку. Відспівування загиблого на сході бійця 51-ї ОМБр відбулося 15 січня у Свято-Троїцькому кафедральному соборі у Луцьку. У громадській панахиді, що відбулася на Театральному майдані, взяли участь сотні лучан.

Поховали Сергія Куруку 15 січня 2015 року в селі с. Гаразджа на Алеї почесних поховань.

Сергій був одружений, сиротою залишився малолітній син.

Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) .