Бойко Юрій Миколайович

Закінчивши вже після розпаду Радянського Союзу Пермське вище військове командно-тилове училище внутрішніх військ МВС Росіїйської Федерації, Юрій Бойко проходив військову службу у внутрішніх військах МВС України, обіймав посади командира взводу й роти, заступника начальника штабу й заступника командира військової частини, згодом продовжив службу в Головному управлінні ВВ МВС України та Головному управлінні НГУ.

У червні 2014 р. полковник Бойко був призначений куратором резервного батальйону спеціального призначення НГУ "Донбас", за традицією підрозділу він отримав особистий позивний - "Немо". Вирушивши в район АТО разом із "Донбасом", Юрій Миколайович понад місяць брав активну участь у бойових діях зі звільнення від терористів населених пунктів Донеччини, зокрема, 10 серпня 2014 р. знову пішов у бій разом із резервістами, які проводили розвідку боєм на підступах до м. Іловайська. "Донбасівцям" вдалося ввірватись у місто, знищивши понад 30 бойовиків, проте через загрозу оточення їм довелося повертатися на вихідні позиції.

Як повідомив командир батальйону "Донбас" Семен Семенченко, група з 15 бійців, у складі якої перебував Юрій Миколайович, рухаючись попереду колони, виявила на мосту, через який пролягав шлях з Іловайська, ознаки мінування - підозрілі дроти. Гвардійцям вдалося запобігти підриву моста, але вони потрапили під обстріл із великокаліберних снайперських гвинтівок і кулеметів. Під час бою диверсанти були відкинуті, але полковник Юрій Бойко із двома побратимами полягли, ціною свого життя забезпечивши просування батальйону та врятувавши десятки товаришів.

"Іловайськ. Вічна пам'ять Героям." (Відеокліп, створений однополчанами)

Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р. "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).