Мартинюк Василь Васильович

Солдат, навідник танку 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Василь Мартинюк народився 1990 року в місті Рахів. Батько з інвалідністю 3-ї групи, мати домогосподарка. Василь з самого малку ріс позитивним, самостійним товариським молодиком. Найбільшим захопленням ще в дитячі роки були іграшкові солдатики, танки, автомати і все що стосується військової теми. Навчався в ЗОШ №2 міста Рахова до 2008 року. Улюбленим предметом була історія. Він з захопленням читав про Україну, пам’ятаючи кожну дату, а потім переповідав своїм друзям. Події першої та другої війни знав на зубок. Василя цікавила військова справа і хлопець дуже хотів піти до армії.

Навесні 2009 року він пішов в армію на строкову службу. Відслуживши рік в зенітно-ракетних військах в місті Одесса, Василь повернувся додому з непереборним бажанням поєднати своє життя з військовою справою. 14 липня 2011 року він підписує контракт на три роки на військову службу в місті Ужгород. Служба Василю дуже подобалася. Він із задоволенням ходив на роботу. Через півтора року його перевели служити в 24-ту окрему залізну бригаду в м.Яворів.

Коли до закінчення служби залишалось пару місяців почалася революція на Майдані, а пізніше і російське збройне втручання на сході. Василь як військово-зобов’язаний відправився на Схід весною 2014 року. Майже 6 місяців він захищав Україну від російської агресії.

Він був справжнім патріотом і Україну любив понад усе. На своїй сторінці в соціальній мережі він розмістив вірша (він став для нього пророчим)

Нехай і так! Я радо йду на чесне діло! За нього радо вмру і аж до гробу додержу свій прапор ціло!!!

Все буде добре, - казав він рідним і друзям в телефонних розмовах, - прийдемо з перемогою!

Загинув 14 серпня 2014 року під час виконання завдань в зоні АТО біля смт Лутугіне Луганської області внаслідок артилерійського обстрілу.

У Василя залишилися батьки і брат з сестрою. Батько Василя, Василь Юрійович, дуже хворий. Допомога батькам Василя буде для них великою підтримкою.

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).