Беляк Геннадій Йосипович

Народився 28 березня 1978 року в с. Рихальському Ємільчинського району Житомирської області. 1992 року закінчив 9 класів. Відслужив у армії. Працював в Дослідному господарстві “Рихальське”. В 2000 році одружився, в шлюбі народилося двоє дітей. До мобілізації працював в місті Києві. 20 березня 2014 року Геннадія призвали до війська. Був солдатом мінометного підрозділу окремої 95-ї аеромобільної бригади.

Загинув 19.05.2014 р. від отриманих поранень внаслідок мінометного обстрілу блокпосту українських військовослужбовців на горі Карачун, що під Слов’янськом. Похований в с. Рихальськ Ємільчинського району.

Залишилися діти Каріна і Максим. Максим вчиться в Денишах у спец. школі для дітей, які мають проблеми з мовою. Наступного року переводять його назад у село. Мама забирає його додому один раз на 3-4 тижні. Зараз мова у Максима стала краща. Швидше за все проблеми з мовою виникли після того як він ледь не втопився в ставку. Каріна вчиться в 9 класі. Поки не визначилася з планами на те, що робити після школи. Можливо, буде поступати на кухаря.

Указом Президента України №599/2014 від 19.07.2014р. "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу" нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)