Буренко Дмитро Сергійович

Старший матрос, снайпер 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

2007 року закінчив вище професійне училище за фахом "електрогазозварювальник", потім відслужив в армії.

Призваний до війська у квітні 2015 року, згодом підписав підписав контракт на військову службу.

Дмитро був снайпером і також займався матеріальним забезпеченням роти, вів облік майна та волонтерської допомоги. Його цінувало командування, яке планувало незабаром дати воїну звання сержанта. 

Загинув поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область) від поранень у голову, отриманих під час мінометного обстрілу.

Похований в Мелітополі.

Залишилися мати і молодший брат-військовослужбовець.

Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).