Бачинський Олександр Сергійович

Солдат, налагодник бронетехніки 72-ї окремої механізованої бригади.

Після навчання служив строкову службу. Останнім часом працював різноробом на фермі у Красилівці.

Мобілізований 27 березня 2014 року. Після підготовки на полігоні в Житомирській області воював під Слов'янськом та в районі Луганська.

Олександр мав право як багатодітний батько відмовитись від призову або від відправлення на фронт, але він вирішив захищати країну. Він був одним з перших, хто став на захист від російської агресії.

Отримав важкі поранення під час обстрілу з РСЗВ «Град» 14 липня 2014 року поблизу села Зеленопілля (Довжанський район) Луганської області.

В ці дні російська реактивна артилерія зі своєї території завдала потужного удару по позиціях українських військ. Під час вивезення поранених бійців Олександр також потрапив під обстріл з «Градів». Він отримав тяжке осколкове поранення в область шиї та через ліву ключицю в спину. Осколок пошкодив ліву легеню та нірки, зруйнував хребет і спинний мозок.

Олександр був паралізований. Він лежав в Дніпропетровську, потім в Одесі. Пізніше лікувався в першій обласній лікарні.

Помер 29 вересня 2016 року через 2 роки від отриманих поранень.

Залишилися батько Сергій Михайлович та мати Неоніла Іванівна, троє братів, дружина Наталя, 9-річний Андрій, 18-річна Вєроніка, 8-річна Тетянка, 5-річна Анжела та 4-річна Лілія.

Світла тобі пам'ять, Сашко!

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).