Шумак Максим Васильович

Солдат 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк).

Закінчивши 9 класів сільської школи, Максим разом з батьками переїхав до міста Токмак, де ті мешкали раніше.

Починаючи з 16 років почав працювати з батьком на будівництвах щоб допомагати своїй великій родині (Максим ріс у багатодітній сім'ї). Любив грати у більярд.

Максим мріяв стати на ноги та завести власне господарство з розведення свиней та бичків, але втрутилася війна.
За матеріалами Ян Осока 

Мобілізований 7 липня 2015 року.

2 серпня російські бойовики почали артилерійсько-мінометний обстріл позицій ЗСУ в Майорську під Горлівкою (Донецька область). Максим дістав важке поранення у груди, його доставили в лікарню Бахмута. Однак він помер від поранень вночі в лікарні.

Похований в Токмаку.

Указом Президента України №476/2016 від 27.10.2016 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.