Романенко Дмитро Васильович

Солдат, водій-кулеметник 1-го взводу 2-ї роти 9-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї ОМПБр.

1995 року закінчив школу №131, потім вступив до професійного училища №2, де здобув фах зварювальника. Працював за фахом та водієм, обожнював автівки, швидкість і бездоганно керував.

Дуже любив свою матір та сестру, з якою вони були найкращими друзями.

(за матеріалами Ян Осока)

Мобілізований 27 липня 2015 року.

Загинув у бою під час атаки російських бойовиків в районі міста Попасна (Луганська область).

Дмитро був на позиції, вираховував та подавляв ворожого кулеметника, коли поряд із ним розірвалася міна. Врятувати бійця не змогли.

Похований 14 серпня на Алеї Слави Берковецького кладовища Києва. У нього залишились батьки, сестра та два племінника.

Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Отримав звання "Герой – киянин".