Жук Андрій Сергійович

Командир 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква).

Виріс у с. Кам'янка (Городоцький район) Хмельницька область. Навчався у Національній академії ДПСУ імені Богдана Хмельницького, після розподілу почав працювати начальником застави на Західній Україні, де намагався боротися з корупцією. Зрештою звільнився, переїхав до дядька в Одесу. Спочатку російської агресії пішов у військову частину в Одесі захищати місто, а потім добровольцем на фронт.

Увечері очолювана комбатом група, під час розвідки місця просування ворожої ДРГ поблизу села Миколаївка (Волноваський район) Донецької області, потрапила у засідку. Під час бою противник для прикриття ДРГ застосував міномети, артилерію та «Град», було поранено трьох українських військовослужбовців, Андрій від поранень помер, коли йому надавали медичну допомогу.

29 травня з Андрієм попрощалися у Києві. Поховали Андрія в Хмельнцькому.

Людина з великої літери і справжній офіцер

Указом Президента України №233/2016 від 3 червня 2016 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові нагороджений орденом Богдана Хмельницького І ступеня.