Луцюк Роман Йосипович

Солдат 2-ї «волинської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар».

Закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки, у 1999—2000 роках працював у Муніципальній дружині Луцька, потім був приватним підприємцем. З перших днів Революції Гідності їздив у Київ.

В травні 2014 року пішов добровольцем до батальйону «Айдар». Двічі був поранений на війні, перше поранення було 21 липня 2014 у бою під Георгіївкою, коли айдарівці з бійцями інших підрозділів відбили селище у російських бойовиків. Після лікування Роман достроково повернувся на передову. Вдруге був поранений під Щастям.

5 листопада 2014 року Роман дістав важке поранення у живіт під час бойових дій в районі міста Щастя під Луганськом.

В Київському військовому шпиталі переніс 6 операцій. Із січня 2015 року продовжив лікування в Yale–New Haven Hospital (США, штат Коннектикут), де йому допомагала українська громада Коннектикуту. В жовтні 2015 Роман успішно переніс надзвичайно важку операцію, але після операції з'явилися численні ускладнення. Вночі 20 березня 2016 року він помер.

Похований у Луцьку, на Алеї Героїв кладовища в селі Гаразджа.

Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)