Мельник Віктор Анатолійович

Старший сержант, снайпер 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кіровоград). Після закінчення школи проходив військову службу в Донецьку. В 18 років, під час проходження служи Віктор залишився без батька. Всю відповідальність за сім'ю, а саме за сестру і матір, він взяв на себе, після закінчення служби не пішов навчатися, а влаштувався працювати в ТОВ "Фоззі-Фут", для того щоб мати можливість оплачувати освіту молодшої сестри, де і працював до війни. Був неодружений. Всього себе присвятив матері, сестрі і бабусі. Мобілізований 11 березня 2015 року.

Загинув 4 грудня 2015 року від кульового поранення поблизу села Зайцеве (Артемівський район) Донецької області під час снайперського обстрілу позиції. Разом Віктором загинув солдат Є. Крикунов.

Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).