Дата народження: 24.04.1984
Дата загибелі: 31.07.2014
Звання: Старший солдат
Підрозділ: 95-та окрема аеромобільна бригада
Місце проживання: Ошихліби, Чернівецька область, Україна
Місце загибелі: Шахтарськ, Донецька область, Україна
Сім'я: Батьки, дружина, троє дітей: сини (1996 та 2008 р.н.), донька (2002 р.н.)
Народився 24 квітня 1984 року З 1985 року проживав з сім'єю в селі Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області.
В 1991 році пішов в перший клас Ошихлібської середньої школи. 09.06.2000 року закінчив 9 клас та вступив до Чернівецького училища, здобув спеціальність столяра. В 2006 році закінчив Чернівецьке ПТУ № 4 здобувши професію столяр будівельного різбляра по дереву та берізці і працював на одній із фірм міста Чернівці, що виготовляють меблі, столяром. Після закінчення училища з 23 жовтня 2003 року по 27 травня 2005 року проходив військову службу у м. Дніпропетровськ в 25 аеромобільній десантній бригаді.
"Віктор Бабюк був взірцем людини праці, зразковим сім’янином, люблячим батьком та сином, - згадують односельці. - Займався вирощуванням голубів. Користувався авторитетом серед своїх однокласників, товаришів та всієї громади, в серцях якої залишиться патріотом та Героєм своєї Батьківщини. Мріяв виростити дітей, допомогти їм здобути освіту, посадити біля хати сад..."
Віктор Бабюк був призваний за мобілізацією до лав збройних сил у березні 2014 року. Службу в зоні АТО проходив в м. Слов'янськ, Горлівка, Шахтарськ, де виконував бойові завдання далекомірника та одночасно старшого розвідника.
Віктор Бабюк загинув від снайперської кулі 31 липня 2014 року о 6-00 поблизу м.Шахтарськ Донецької області.
Указом Президента України №873/2014 від 14.11.2014р. "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу" нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)