Гурічев Андрій Вікторович

Старший лейтенант, Капітан (посмертно) командир взводу спостереження і технічних засобів спостереження 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кіровоград).

Народився 26 червня 1991 року. Три роки навчався в Новомиргородській ЗОШ № 2. У 2008 році із золотою медаллю закінчив Златопільську гімназію, пізніше — Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості.

Під час навчання захопився паверліфтингом, в 2012 році отримав «золото» на чемпіонаті світу.

Другу освіту здобував на факультеті фізичного виховання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 роки вже возив на міжнародні змагання своїх вихованців.

На фронт пішов добровольцем. Попри війну продовжував навчання на заочному відділенні. На його сторінці у соціальних мережах назавжди залишився останній статус: «Людина – сталь. А танк – всього лиш шматок заліза».

Загинув вночі 4 серпня 2015 року в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт.Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася в двох метрах від бійців, Андрій отримав важкі поранення і помер від втрати крові дорогою до лікарні. Разом з Андрієм загинув солдат Валерій Трофимчук.

Прощання з Андрієм Гурічевим відбулося 8 серпня 2015 року в Новомиргороді. Того ж дня його було поховано на центральному цвинтарі Новомиргорода, неподалік входу на центральній алеї.

Вічна пам’ять Андрію Гурічєву

У зоні АТО загинув чемпіон світу з пауерліфтингу

У Новомиргороді попрощалися з Андрієм Гурічевим

13 листопада 2015 року рішенням сесії Новомиргородської міської ради іменем Андрія Гурічева було названо вулицю в його рідному місті.

Указом Президента України №476/2016 від 27.10.2016 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.