Бризгайло Сергій Володимирович

Солдат, старший стрілець 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка).

Сергій проходив строкову службу в спец. військах в Національній гвардії Уркаина в кінці 90-х.

У 2011 році вступив на заочне відділення в автодорожній технікум на спеціальність "Будівництво та реконструкція доріг". Взимку 2015 повинен був його закінчити, але не встиг.

Любив історичну літературу, спорт. Перед мобілізацією працював охоронцем.

Призваний за мобілізацією 2 серпня.

У серпні 2014 року, перебуваючи вже на службі, перед найстрашнішими боями під Іловайськом, Сергій наполіг на тому щоб розписатися офіційно зі своєю дружиною Наталею, з якої вони жили вже 5 років у цивільному шлюбі.

Загинув приблизно 28 серпня 2014 року на дорозі поміж селами Новозар'ївка та Войкове. Був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі.

Група спочатку була обстріляна російською артилерією та диверсійно-розвідувальними загонами супротивника.

16 вересня 2014 року тіло Сергія було привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан"). Впізнаний за експертизою ДНК.

Похований в м. Харків на Алеї почесних поховань міського кладовища.

Указом Президента України № 663/2015 від 25 листопада 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).