Кирилюк Олександр Георгійович

Кирилюк Олександр Георгійович народився 8 січня 1993 року в селі Лиман Полтавської області.

Олександр закінчив Лиманську першу загальноосвітню школу I-II ступенів, Хорольський агропромисловий коледж. Після навчання, з 2012 року служив строкову службу в Новгород-Волинському. Продовжив службу в українській армії за контрактом в 30-й окремій механізованій бригаді.

На війну Кирилюка відправили механіком-водієм. З початку літа він встиг побувати у багатьох гарячих точках війни, починаючи з Савур-Могили. Брав участь у прориві Дебальцевського котла.

"Навоювався від душі", - розповідав він дідові після першої ротації. Але ухилятися від служби, незважаючи на те, що вже мав трьох дітей, думок не було. Вдруге Кирилюк пішов у снайпери.

Ще під час навчання в коледжі у Олександра народився син Артем. Мати дитини його залишила та позбавлена батьківських прав. Офіційним опікуном дитини став прадід Симперович Микола. Хлопчик живе з прадідусем та прабабусею. Допомогти їм можна натиснувши нижче кнопку "Допомогти родині. Допомогти дітям"

Дитина Війни. Артем Кирилюк

Загинув Олександр 30 липня 2015 року під час виконання бойового завдання поблизу села Новолуганське Артемівського району Донецької області.

Прощання з Олександром

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).