Гайдук Ілля Віталійович

Сотник Інгульської паланки Війська Запорозького Низового. Командир Криворізької самооборони. Сержант 25-ї Окремої повітряно-десантної бригади.

Ілля народився і виріс у Кривому Розі. Закінчив КЗШ № 57.

Строкову службу пройшов у Криму в Полку Особливого Призначення МВС «Тигр». З 2008 до 2011 року навчався у КДКЕТ за спеціальністю «Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства і торгівлі».

Після здобуття освіти була служба в десантних військах Збройних Сил України.

Ілля завжди був яскравою особистістю, активним громадським діячем, вірним другом і відданим сином свого часу. Гостро переживаючи події Майдана, Ілля став сотником Інгульської паланки українського козацтва та командиром криворізької самооборони. Побратими розповідають: “Ілля з декількома козаками самооборони прибули першими на захист прапора на міськраді. І коли їм запропонували відступити до приходу нашого підкріплення, бо “тітушок”, які йшли захоплювати криворізьку Раду, було більше сотні, він сказав: “Якщо я навіть залишусь один, то не дам зняти український прапор”.

Після початку російської агресії проводив військовий вишкіл добровольців, готових стати на захист Батьківщини. Сповідував кредо холодноярських повстанців “Воля України або смерть”. До військкомату ходив декілька разів, бажаючи стати на захист України “від російської нечисті”, як говорив Ілля. Завжди приходив на поміч. Спішив на допомогу побратимам, які обороняли Луганський аеропорт. За декілька годин до вильоту літака, його сестра питала: “Іллюша, ти ж можеш відмовитись, навіщо тобі це треба?” Він відповів: “Хто як не я?!” 6 червня, на святкуванні свого 21-го дня народження, в козацькому колі Ілько сказав: “Я прожив таке коротке життя, але маю стільки справжніх друзів, яких декотрі не здобули за довгі роки”. Вже за тиждень він відійшов у вічність.

На його пам’ятному козацькому хресті написано: “Ніхто більшої любові не має над ту, як хто душу свою положить за друзів своїх”.

Загину близько першої години ночі 14 червня 2014 року, коли при заході на посадку в аеропорту Луганська бойовиками "ЛНР " був збитий військово-транспортний літак Іл-76 Повітряних Сил Збройних Сил України, який здійснював перевезення особового складу з метою ротації. Загинуло 9 членів екіпажу та 40 десантників.

Указом Президента України №543/2014 від 20.06.2014р. "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу" нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)

Медаль «За жертовність і любов до України» від 11.06.2015 Української православної церкви Київський патріархат.

Нагрудний знак « Гідність і честь» від 01.10.2015 від ГО «Криворіжці».

Нагрудний знак «За заслуги перед містом» 23.07.2014.