Ліфінцев Олег Васильович

Дата народження: 18.11.1985
Дата загибелі: 14.06.2014
Звання: Старший солдат
Підрозділ: 25-та бригада транспортної авіації
Місце проживання: Каховка, Херсонська область, Україна
Місце загибелі: Аеропорт "Луганськ", Луганська область, Україна
Сім'я: Батьки, дружина, донька (2012 р.н.)

Водій-заправник - командир відділення, 25-та повітряно-десантна бригада.

З дитинства мріяв служити в армії.

З 2004 по 2005 проходив строкову військову службу в Дніпропетровську в 25-й повітряно-десантній бригаді.

Здобув освіту водія автонавантажувача. Працював на підприємствах і заводах Каховки за фахом. Захоплювався риболовлею, займався боксом і вболівав за бокс, займався в парашутному гуртку, грав на гітарі, любив грати в більярд.

29 січня 2014 року пішов на контрактну службу у ту ж саму 25-у окрему Дніпропетровську повітряно-десантну бригаду, в якій проходив строкову, на посаду старший водій-заправник. 

Загинув близько першої години ночі 14 червня 2014 року, коли при заході на посадку в аеропорту Луганська бойовиками ЛНР був збитий військово-транспортний літак Іл-76 Повітряних Сил Збройних Сил України, який здійснював перевезення особового складу з метою ротації. Загинуло 9 членів екіпажу та 40 десантників. Серед них був і Олег.

Похорони відбулися 27 липня 2014 року в м.Каховка, Херсонської області.

У Олега залишилися батьки пенсіонери батько Василь Володимирович, мама Лариса Борисівна, дружина Ірина та донька Вероніка, якій було лише 2 роки на момент загибелі батька.

Указом Президента України №543/2014 від 20.06.2014р. "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу" нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно)

Вулицю Шкільну в Каховці перейменували на честь Олега Ліфінцева. На цій вулиці народився та зростав Олег, а також живуть його батьки.

14 червня 2016 року був нагороджений нагрудним знаком "За оборону Луганського аеропорту» спілкою учасників бойових дій «Побратими України».

Версія для друку

Показати: