Дата народження: 21.09.1973
Дата загибелі: 15.05.2015
Звання: Солдат
Позивний: "Ярік"
Підрозділ: 17-та окрема танкова бригада
Місце проживання: Догмарівка, Херсонська область, Україна
Місце загибелі: Станиця Луганська, Луганська область, Україна
Сім'я: Дружина, двоє доньок (2001 р.н. та 2005 р.н.)
Старший солдат, розвідник стрілець-санітар 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини - В 3675.
В 1988 році закінчив неповну середню школу і вступив до Генічеського ПТУ №17 з одержанням середньої освіти за професією водій, слюсар по ремонту автомобілів. Закінчив училище в 1991 році. Ходив в секцію по вільній боротьбі, брав участь в обласних змаганнях. В період літніх канікул працював в колгоспі, на фермі та на зерновому складі. В тому ж році одружився.
1991-1993 роках служив строкову службу, повернувся додому, працював в колгоспі, навчився на тракториста. Далі працював на різних підприємствах.
Мав дуже хворе серце. Однак, коли в серпні 2014 року його призвали за мобілізацією, хворобу не було взято до уваги, а Ярослав не схотів ховатися від служби.
Ярослав Васильович був мобілізований в м. Кривий Ріг розвідником, стрільцем-санітаром. Керівники фірми, де працював Ярослав, повністю забезпечили і забезпечили його всім необхідним протягом всієї служби.
Вже з 19 листопада 2014 року, Ярослав безпосередньо брав участь в антитерористичній операції.
Побратими називали його "Ярік". Його поважали та цінували. Він говорив, що ніколи не покине своїх хлопців і буде з ними до кінця.
Загинув у бою на передовому блок-посту під смт Станиця Луганська. Під час обстрілу ворожа куля АКМ влучила захиснику між пластинами бронежилету.
Похований у Догмарівці.
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).