Янченко Дмитро Олександрович

Солдат 15-ї бригади мобільного вузла зв'язку сектора «С».

Батько Дмитра помер, і він став опорою для матері, у якої був єдиною дитиною. Почав працювати ще в старших класах школи, підробляв на «Сапсані».

У 2007 році пішов в армію, потім працював монтажником метало-пластикових вікон.

Грав у футбол в броварській ФК «Юніон», допомагав дитячому будинку.

Був активним учасником Революції Гідності у Києві, чергував на броварському блокпосту, патрулював місто та захищав вулиці від «тітушок».

Пішов до військкомату добровольцем, мобілізований влітку 2014 року до військової частини зв'язку у Семиполках. 

Загинув 3 лютого 2015 р. поблизу Дебальцеве під час мінометного обстрілу базового табору.

«Людина-сонце»: історія полеглого Героя з Броварів Дмитра Янченка

Герої не вмирають, поки ми їх пам’ятаємо – шлях Дмитра Янченка

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Наказом командира військової частини - п/п В4126 від 03.02.2015 року № 50 присвоєно почесне найменування "Гвардієць" (посмертно).