Дата народження: 03.01.1957
Дата загибелі: 30.01.2015
Звання: Майор
Позивний: "Дід"
Підрозділ: 25-й окремий мотопіхотний батальйон
Місце проживання: Велика Димерка, Київська область, Україна
Місце загибелі: Рідкодуб, Донецька область, Україна
Сім'я: Дружина, дочка
Майор розвідки у відставці. У 1979 році служилв у бригаді спецпризначення у Грузії. В мирний час працював в охоронній фірмі, одночасно тренував молодь у Броварах і Великій Димерці, давав уроки з єдиноборств і тактики бою. Їздив у зону бойових дій на сході України як волонтер, потім залишився там на добровольчих засадах, щоб навчати молодих розвідників. Служив у 25-му батальйоні територіальної оборони Київської області «Київська Русь».
Загинув 30 січня 2015 року у районі Дебальцеве в бою з бойовиками ДНР поблизу с. Рідкодуб (Шахтарський район). Лише майже через місяць тіло Ігоря Анатолійовича було передано українській стороні. Повернути його рідним допоміг ветеран-«афганець» Іса Курмагамедов, бойовий товариш Ігора Завірюхіна. 28 лютого 2015 року з ним попрощались у Броварах і Великій Димерці. Прах майора Завірюхіна розвіян над Говерлою.
Указом Президента України № 722/2015 від 25 грудня 2015 року, "за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). 25 грудня 2015 року на честь загиблого бійця назвали вулицю у Броварах.