Степанок Володимир Іванович

Заступник командира 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше - 42-й БТО Кіровоградської області «Рух Опору»).

У 1989 році закінчив Новосибірське вище військове училище. Служив у Туркестанському військовому окрузі, потім служив у Криму, де жив із сім'єю довгий час. У 1998 році закінчив Київський військовий гуманітарний інститут та був направлений до Кіровограду на посаду старшого офіцера відділення виховної роботи.

Член Кіровоградської міської організації ВО «Свобода» з 2012 року. Був активним учасником Революції Гідності.

Загинув у районі Дебальцеве внаслідок обстрілу БТР, на якому їхали військові - у бойову машину влучив протитанковий реактивний снаряд. Разом з Володимиром загинув водій батальйону В'ячеслав Отрішко.

Поховали Володимира на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кіровограда.

Коли Герой не повертається з бою…

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року "за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).