Попович Денис Григорович

Денис був призваний на військову службу за мобілізацією в серпні 2014 року, пройшов перепідготовку, а згодом у складі Зведеного загону Повітряних Сил ЗСУ відбув захищати Донбас.

Загинув під час виконання бойового завдання в районі аеропорту Донецька.

22 січня 2015-го вранці до ДАП рушила колона техніки проросійських бойовиків батальйонно-тактична група "ДНР", підкріплена 10-ма танками Т-72 та протитанковою батареєю МТ-12 — рухалися з українськими розпізнавальними тактичними знаками. На спостережному пункті «Зеніту» знаходився боєць Ігор Ємельянов, котрий розпізнав підступний хід. Полковник Олександр Турінський «Граф» дав наказ вести вогонь зі всіх стволів, протягом 10 годин щільного вогню перша колона терористів була відкинута, по тому відійшла і друга колона.  Було взято в полон 7 бойовиків, захоплено 2 БТР-80, 4 МТ−12.

Окрім Дениса в тому бою на сусідньому посту загинув майор Петренко Василь «Моцарт».

По смерті залишились батьки, сестра дружина та двоє синів 4 і 7 років.

Похований у рідному селі.

Вірний син України

Вшанували. Йому в віках судилося безсмертя

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Вулицю Леніна, в рідному селі Морозівка, перейменували в вулицю Дениса Поповича.