Воловик Всеволод Валентинович

Воловик Всеволод Валентинович, народився 28 жовтня 1967 року в м. Ашхабад, Туркменістан (СРСР) в родинці службовців.

В 1972 р. пішов до школи, яку закінчив у 1984 р. та вступив до Калінінградського Військового Авіаційно-Технічного училища.

У 1987 році після закінчення вищезгаданого училища за спеціальністю – радіотехнічні засоби (радіоелектронне обладнання літаків та гвинтокрилів) був надалі направлений для проходження служби до в.ч. 06679 (м. Узин, Білоцерківського р-ну, Київської області). У 1993 р. був звільнений з рядів збройних сил у зв'язку з реогранизацією військової частини. Остання посада - начальник групи радіотехнічного обладнання, капітан.

Вільно володів російською та українською мовами, знав добре англійську.

З 1993 р. був у складі офіцерів запасу.

Подальші роки працював на громадянці, але ніколи не втрачав інтересу до війсьвої служби. Активно займався спортом та тренерував своїх доньку та сина.

У 2014 р., коли Київ охопила хвиля протестів, знову приєднався до лав військових, щоб боротися за країну, в якій жив. Брав участь з початку «Майдану» та проводив військові навчальні підготовки для новачків, був вчителем.

 Член політичної партії «Правий сектор», на виборах до Верховної Ради України 2014 року був кандидатом в народні депутати за списком партії.

Воловик Всеволод Валентинович був професійним військовим розвідником. Брав участь в воєнних дія в зоні АТО, Луганську та Донецьку.

Літом 2014 року був полоненим в зоні АТО. Провів 45 діб в полоні у ЛНР, вирвався звідти лише тому, що вони так і не дізналися, хто він. Допомагав звільнити інших. Після повернення додому не залишився осторонь та повернувся до бою у лавах 5-го Окремого батальйону «Добровольчого Українського Корпусу», створеного «Правим Сектором».

21.11.2014 р. під час бойового завдання на території Донецького аеропорту був підірваний на міні та загинув героєм.

24 листопада 2014 р. відбулася заупокійна служба в Михайлівському Соборі м.Києва та прощання в Будинку офіцерів. Поховали воїна на Лук'янівському військовому кладовищі.

За життя був нагороджений пам'ятним знаком «За воїнську доблесть» від Міністерства Оборони України 03.07.2014 р.