Дата народження: 12.02.1978
Дата загибелі: 26.03.2017
Звання: Капітан
Підрозділ: 18-та окрема бригада армійської авіації
Місце проживання: Кременчук, Полтавська область, Україна
Місце загибелі: Малинівка, Донецька область, Україна
Сім'я: Батьки, брат
Капітан, льотчик-штурман, другий пілот військового гелікоптеру Мі-2 18-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ (Полтава).
Разом з батьками у дитинстві переїхав до Кременчука.
Закінчив Кременчуцький професійний ліцей №7 за професією верстатника. Але Дмитро мріяв про небо, тож 1996 року вступив до Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, який закінчив у 1999 році.
З листопада 2012-го служив за контрактом штурманом 16-ї вертолітної бригади в Бродах.
Від початку бойових дій виконував завдання в зоні АТО, на вертольоті Мі-24.
В 2014 його вертоліт підбили, йому тоді вдалося вижити.
2015 року перевівся в Полтаву до 18-ї бригади.
В грудні 2016 року був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню.
Загинув в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район) Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська.
За попередніми висновками, катастрофа сталася внаслідок зіткнення з лінією електропередач.
30 березня з льотчиками попрощались у військовій частині в Полтаві.
Після прощання в Кременчуці похований в рідному с. Рокитне.
У Кременчуці попрощалися з льотчиком-штурманом, який загинув під Краматорськом
Троє полтавців загинули в авіакатастрофі під Краматорськом
Проліт бойових вертольотів, військовий оркестр і салют як останні урочистості
Указом Президента України №538\2-16 від 02.12.2016 р. "за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов’язку" нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.