Рубанчиков Сергій Петрович

Солдат, командир відділення розвідвзводу 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади.

 У ранньому віці втратив матір. Займався боксом та боротьбою, цікавився зброєю. З 2010 року щонеділі проходив тренування в УНСО.

Доброволець, у травні 2014 року пішов на війну у складі добровольчого міліцейського батальйону «Золоті Ворота», ніс службу на Луганщині.

Із квітня 2015 року служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні (батальйон УНСО), командир 1-го відділення 1-го взводу 1-ї роти. Воював в районі Маріуполя (Павлопіль, Широкине, Лебединське).

2016 року підписав контракт з 54 ОМБр. За кілька днів до загибелі отримав контузію на «світлодарській дузі» і потрапив у шпиталь, але вирвався на передову. 

 Загинув 24 грудня 2016 р. від розриву 122-мм снаряду під час боїв на «світлодарській дузі».

Похований на Алеї Слави Лук'янівського військового цвинтаря у Києві.

Залишився брат, який разом з Сергієм пішов на фронт, він боронить Україну у лавах УДА.

А сьогодні Відьмака не стало

Светлодарская дуга… лес злополучный… Серж Добрый поёт, курит, стреляет… тебя забрал разрыв 122..

Він прийшов до нас в підрозділ навесні 2015 року

Руки, що тримали зброю

Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року, "за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).