Дата народження: 09.04.1983
Дата загибелі: 10.12.2016
Звання: Солдат
Позивний: "Бетмен"
Підрозділ: 92-га окрема механізована бригада
Місце проживання: Харків, Харківська область, Україна
Місце загибелі: Красногорівка, Донецька область, Украина
Сім'я: Батьки, сестри, брат, дружина, донька (2016 р.н.)
Солдат, командир міномету 3-ї мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади.
Мешкав у с. Семенівка (Первомайського району, Харківської області), а останній рік — у Харкові. Виріс у багатодітній родині, в якій було 6 дітей. Школу закінчив з відзнакою
Закінчив вище професійне училище № 29 в Первомайську. Служив у десантних військах.
Працював на млині, потім різноробом та вантажником.
Захоплювався риболовлею, читанням, малюванням. Рідні та знайомі згадують, що він мав різносторонні знання, міг спілкуватись на будь-які теми, ніколи не відмовляв в допомозі.
Мобілізований наприкінці січня 2015 року, в липні 2016 року підписав піврічний контракт.
Під час ворожого обстрілу з важкого озброєння в районі міста Красногорівка (Донецька область) мінометний розрахунок 92-ї ОМБр висунувся на позицію, щоб відбити атаку і потрапив під мінометний обстріл.
В яму, де знаходився міномет, влучила ворожа 120-мм міна, від розриву якої здетонувала й наша міна у каналі ствола міномета. Троє бійців загинули на місці. Володимир прикрив собою молодшого сержанта, врятувавши йому життя. Він єдиний вижив з чотирьох наших бійців.
Із захисниками попрощалися на плацу 92 ОМБр в Башкірівці. Похований в Володимир селі Єфремівка, в якому народився.
Залишилися батьки, дві сестри, брат, дружина та 7-місячна донька.
Історія одного солдата. Історія Героя.
Харьковщина простилась с тремя военными 92-й бригады, погибшими в АТО
Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).