Мартьянов Дмитро Андрійович

Солдат, стрілець 1 взводу 2 роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України.

Активний учасник Революції Гідності, був у складі Самооборони Запоріжжя, допомагав охороняти адмінбудівлі від захоплення проросійськими сепаратистами, чергував на блокпостах, потім вирушив на фронт.

Загинув під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське (Донецька область).

Бійці бачили, як поранений Дмитро відстрілювався з гранатомета.

Батьки Дмитра довго відмовлялися проходити аналіз ДНК. Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі м. Дніпропетровська.

8 вересня 2016 року воїна перепоховали на Кушугумському кладовищі Запоріжжя.

Залишилися батьки.

Солдат Дмитро Мартьянов знайшов спокiй у рiднiй землi

Указом Президента України № 511/2016 від 19 листопада 2016 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

За активну громадянську позицію, героїзм, самопожертву під час подій Революції Гідності, у захисті Батьківщини на Донбасі нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).