Бутирін Антон Володимирович

Солдат, лінійний наглядач ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка).

Мобілізований на початку серпня 2014 року.

Ротно-тактична група рухалась в район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. В 5 км на схід від м. Комсомольське, поблизу села Войкове (Старобешівський район) Донецької області, колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків.

Антон перебував у списках зниклих, у серпні 2015 року встановили можливе місце поховання, на Кушугумському цвинтарі, для підтвердження потрібна була ідентифікація за ДНК. В червні 2016 ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО.

Перепоховання 31 серпня 2016 року на Свіштовському кладовищі Кременчука, у 12-му секторі героїв АТО.

У Кременчуці поховали останки 36-річного сержанта Антона Бутиріна, який загинув під Іловайськом

Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).