Сокуренко Роман Олександрович

Народився в м. Новоукраїнка Кіровоградської області. Коли Роману виповнилося два роки, його батьки розвелися і він з матір'ю переїхав до міста Корсунь-Шевченківського Черкаської області. У 1990 році пішов навчатися до Корсунь-Шевченковської загальноосвітньої школи №1, де закінчив 9 класів. Навчався добре, особливо цікавився історією України та всесвітньою історією. Після навчання в школі вступив до Кіровоградського професійно-технічного училища підготовки робочих кадрів, де здобув спеціальність зварювальника (навчався в філії в м. Кривий Ріг). У 2001-2002 роках проходив строкову військову службу в дислокованому у м. Києві 20-му рухомому пункті управління Генерального Штабу ЗС України (в/ч А-3521). Потому працював за спеціальністю. Активно займався спортом: греко-римською боротьбою, легкою атлетикою, грав у складі футбольних команд «Максимір», «Спортінг-Корсунь», здобув звання чемпіона першої ліги Корсунь-Шевченківського району з міні-футболу сезону 2012-13 рр.

З кінця 2013 року брав участь у подіях Революції Гідності у складі Корсунь-Шевченківської самооборони. З початком військових дій на сході України разом із кількома земляками вступив добровольцем до батальйону МВС «Азов», отримавши позивний "Сокіл".

Отримав важке поранення в живіт 10 серпня в бою за звільнення м. Іловайськ, рятуючи двох побратимів. Спочатку Романа намагались вилікувати в українських лікарнях, а 3 вересня відправили на лікування до Німеччини разом з іншими 19 пораненими бійцями, які брали участь в антитерористичній операції. Помер в госпіталі Бундесверу м. Ульм (Німеччина).

Похований 3 жовтня 2014 року у м. Корсунь-Шевченківський.

Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 р. "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України" нагороджений медаллю "За військову службу Україні".

Посмертно нагороджений Почесною відзнакою "За заслуги перед Черкащиною".