Галва В’ячеслав Анатолійович

Полковник запасу ГУР МО. Бойовий інструктор в батальйоні "Азов".

У 1994 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище, ставши кадровим військовим в третьому поколінні.

Офіцерську кар'єру розпочав на посаді командира розвідувальної групи спеціального призначення окремої роти спеціального призначення Прикарпатського військового округу.

У 1996 році було переведено в загін спецпризначення при Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, де служив на посадах від командира групи до заступника командира військової частини з бойової підготовки. Очолював відділ інструкторів.

В рамках обміну досвідом між Україною та США пройшов спеціальну підготовку в контртерористичної групі за програмою ФБР.

У 2002 році пройшов навчання в Центрі підготовки «Коммандо» (Франція) - автономні дії в тилу противника.

Пройшов підготовку в Центрі розмінування в Кам'янці-Подільському, отримав статус командира групи розмінування 2-го рівня.

У Центрі підготовки льотного складу Повітряних сил ЗСУ в місті Судак пройшов курс виживання в гірничо-лісовій місцевості і на морі.

У Центрі медицини катастроф в Києві пройшов курс надання невідкладної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях, отримавши статус інструктора-парамедика.

Пройшов спеціальний курс підготовки снайперів під керівництвом інструктора спецпідрозділу SAS Великобританії - дії снайперів в контртерористичної операції в умовах міста.

Неодноразово брав участь в міжнародних змаганнях зі спеціальної підготовки (в Словаччині, Угорщині, Австрії, Італії).

В кінці 2000 - на початку 2001 року проходив бойову службу в республіці Сьєрра-Леоне в складі миротворчих сил ООН. Три роки по тому повторно входив до складу миротворчого контингенту в цій країні.

У 2009 В'ячеслав брав участь в операції зі звільнення українського судна «Фаїна» з екіпажем і військовим вантажем, захопленого сомалійськими піратами.

В'ячеслав входив в десятку кращих військових фахівців України.

У 2010 році звільнився з ЗСУ, займався інструкторської діяльністю по підготовці фахівців спецназу, з 2013 року був консультантом-розробником в групі розробки та тестування (ГРТ "Кузьмич") мережі військових магазинів Prof1group (P1G-TAC).

Коли начаоась війна на сході України В'ячеслав добровольцем поїхав на фронт, де застосував свій величезний досвід в підготовці бійців-добровольців різних підрозділів прискореним курсом. Займався підготовкою бійців батальйону «Азов», разом з якими брав участь у бойових операціях.

Інтерв'ю з В'ячеславом Галвою

Наприкінці серпня 2014 року підрозділи ЗСУ, прикордонники, батальйони МВС «Азов» і «Дніпро-1» зупинили наступ російських військ на Маріуполь.

25 серпня 2014 року розвідувальний підрозділ батальйону «Азов», з яким був «Кузьмич», підірвав танк противника і першим зайшов у Новоазовськ. Потім В'ячеслав був викликаний у штаб, і дорогою підірвався на фугасі.

У В'ячеслава залишилися батьки Олена Всеволодівна і Анатолій Леонідович (воїн-афганець), брат, дружина, сини.

Поховали В'ячеслава у Києві на Берковецькому кладовищі, ділянка №45.

«Кузьмич» з Черкас став легендою українського спецназу

Відзнаки Міністерства оборони України:

Медаль «За миротворчу діяльність»

Медаль «10 років Збройним Силам України»

Медаль «15 років Збройним Силам України»

Медаль «За сумлінну службу» II ст.

Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»

Відзнаки ООН: 

Дві медалі ООН «UNOMSIL»

Посмертно:

Медаль "За відданість воєнній розвідці" І ступеню Головного управління розвідки Міністерства оборони від 27 серпня 2014 року.

У квітні 2016 року нагороджений відзнакою «За заслуги перед містом Черкаси» І ступеню.

22 лютого 2016 року розпорядженням міського голови Черкас № 29-р вулицю Руднєва у місті Черкаси було перейменовано на вулицю В'ячеслава Галви.

В клубі юних моряків назвали загін іменем черкаського "Кузьмича", який рятував сомалійських полонених