Ложешніков Володимир Іванович

Народився у Воркуті (РРФСР) у сім'ї робочих. У 1979 році закінчив школу, служив в Радянській Армії, з 1984 - в органах МВС СРСР. У 1989 році з відзнакою закінчив Талліннську спеціальну школу міліції, у 1997 - Національну академію ім. Ярослава Мудрого у м. Харкові.

У Черкасах поживав з 1990 року, працював у підрозділах карного розшуку, був замісником начальника відділу карного розшуку Соснівського району Черкас. Після звільнення з міліції займався підприємництвом. З початку російсько-української війни з іншими волонтерами займався формуванням загонів самооборони в Черкасах. Кандидував в депутати до Черкаської міської ради. Майже одразу після виборів добровольцем вступив до лав батальйону "Донбас".

Першого поранення зазнав у Іловайську 18 серпня. Брав участь в лобовій атаці на автомобілях "Таврія" з гранатами проти танкових підрозділів російських частин. 29 серпня отримав важке поранення в н.п. Червоносільському Амвросіївського району під час обстрілу російськими терористами, потрапив у полон. Від поранення почалась гангрена, антисептиків для полонених не було, і через дві доби наступила смерть.

Поховали Володимира в селі Свидівок Черкаського району.

Указом Президента України № 892/2014 від 27 листопада 2014 р. "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).