Бакка Олексій Вікторович

Солдат резерву, стрілець взводу снайперів резервного батальйону оперативного призначення «Донбас»

Народився в м. Майкоп, Краснодарський край, РРФСР. В дитинстві переїхав з батьками до м. Обухів Київської області.

Закінчив технікум, здобув освіту радіоелектронщіка, але за професією не працював так як вона стала в нинішні часи не актуальна. Працював в різних галузях.

Останнім часом займався підприємництвом.

Захоплювався зброєю, розбирався, багато читав про неї, стріляв з товаришами тільки тирах, на полігонах. Полювання не любив. Добре знався на автомобілях, завжди лагодив машини сам, ні до кого не звертався. Дуже любив природу, ліс. Часто ходили в ліс всією сім'єю. Особливо любили ходити в походи взимку удвох з сином Андрієм, пробиратися через замети, розводити багаття. Займався спортом, бігом, ходив на стадіон, стежив за здоров'ям.

Був активним учасником Революції Гідності.

Поїхав захищати країну в самому початку російської агресії добровольцем батальйону "Донбас".

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення.

Востанне його бачили в с. Червоносільське.

Упізнаний за експертизою ДНК. 28 лютого 2015 року з воїном попрощалися в Обухові та поховали на кладовищі "Лукавиця".

Залишилася мати, дружина та троє дітей.  

Старша Катя вже вчиться в Київському університеті технології і дизайну на спеціальності "фото-відеодизайн", Яна закінчує школу і теж вже думає про майбутню професію, молодший Андрій тільки почав вчитися в школі, відвідує авіамодельний гурток та мріє бути конструктором-винахідником.

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).