Яриш Олександр Володимирович

Народився Олександр 1 вересня 1970 року в Злинці в родині колгоспників - був третьою дитиною в сім'ї. Коли прийшов час, пішов до місцевої школи №2, а по закінченні десятирічки вступив до Миколаївського ПТУ-14 при Чорномоському суднобудівному заводі. Потім - служба в армії в м. Чита Амурської області. Звільнившись у запас, Олександр повернувся до Миколаєва та одружився. Мав сина Костянтина від першого шлюбу і доньку Ольгу від другого.

Після оголошення в Україні часткової мобілізації зголосився добровольцем, 4 квітня був призваний за мобілізацією до лав НГУ. Говорив товаришам: "Не можу спокійно дивитися, як зовсім молоді, недосвідчені хлопці на війну йдуть.". У колективі підрозділу Олександр мав високий авторитет, завжди допомагав молодшим товаришам, давав поради, ділився досвідом. Побратими згадують його, як веселу, чесну, надійну, життєрадісну людину, справжнього чоловіка, душу будь-якої компанії: "Саша ніколи не ходив сумним, завжди усміхався й усіх підбадьорював".

Загинув у бою з російськими бойовиками близько 10-ї години ранку в районі селища Лисиче під Амвросієвкою Донецької області. Під час рейду бійці Нацгвардії знищили автомобіль КамАЗ з терористами та два КамАЗа зі зброєю та боєприпасами, що рухалися в колоні у супроводі двох БТРів з боку українсько-російського кордону під жовто-блакитними прапорами.

Указом президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р. "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України" нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).