Зінчик Станіслав Михайлович

Після закінчення середньої школи пройшов строкову військову службу у підрозділі Прикордонних військ України, дислокованому у м. Іллічівську Одеської області. 2001 року закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут імені Г. С. Сковороди, працював у столичних школах вчителем української мови та літератури. Активно займався спортом–фітнесом, плаванням, футболом, а також альпінізмом – разом із товаришами підкорив найвищі вершини Кавказу, Ельбрус та Казбек. З початком подій Революції Гідності став до лав громадських активістів, а згодом у числі перших добровольців уклав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України. Став першим резервістом НГУ, що поліг у бою.

Загинув від поранень осколками гранати, що розірвалася поблизу нього, в бою з терористами, який розпочався близько 17.00 та тривав біля двох годин, на блокпосту в районі перехрестя доріг Красний Лиман - Краматорськ на східній околиці Слов'янська. Врятував товаришів, коли до блокпосту влучила граната, але сам отримав осколкові поранення несумісні з життям.

27 травня 2014 року в рідному селі героя провели в останню путь.

Стаття про Станіслава в тижневику МВС України «Іменем Закону» № 23 (05.06.2014 р.)

Випускник університету Станіслав Зінчик віддав своє життя, захищаючи мир і злагоду на рідній землі

Подвиг Станіслава Зінчика

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу" нагороджений орденом "За мужність" ІІI ступеня (посмертно).