Дата народження: 26.02.1986
Дата загибелі: 07.10.2014
Звання: Солдат
Позивний: "Легіонер"
Підрозділ: 25-й батальйон територіальної оборони "Київська Русь"
Місце проживання: Ставище, Київська область, Україна
Місце загибелі: Санжарівка, Донецька область, Україна
Сім'я: Дружина, син (2011 р.н.)
Доброволець народився в райцентрі Ставище Київської області.
Закінчив Ставищенський НВК №2 Юридичного профілю. Під час навчання в школі грав у футбол та освоював бойове мистецтво джиу-джитсу в спортивному клубі самозахисту «Колос». Неоднократно брав участь у районних та обласних змаганнях, чемпіонатах України з джиу-джитсу, посівши ІІ місце у 2000 році та І у 2001 році. В тому ж 2001 році він здобув ІІІ місце на Міжнародному турнірі «Слава Переяславщині».
Закінчив Національний університет державної податкової служби України (спеціалізація «Оперативно-розшукова діяльність», «Фінансове право») і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (судово-прокурорський факультет).
Представляв збірну податкової академії з кікбоксингу та рукопашного бою. У 2003 році здобув І місце у І-му Всеукраїнському турнірі з джиу-джитсу; у 2005 році – І місце у відкритому чемпіонаті та першості м. Києва з кікбоксингу, ІІІ місце – у змаганнях відкритого Кубку Управління державної охорони України з рукопашного бою, ІІ місце – у відкритого чемпіонаті та першості м. Києва з кікбоксингу.
Після закінчення академії в 2007 року проходив піврічну підготовку в Марселі — у Французькому легіоні.
Рік працював слідчим у прокуратурі Краснодона Луганської області, потім перевівся в Дніпровську екологічну прокуратуру до Черкас.
Звільнився звідти під час Революції гідності, коли силовиків почали використовувати проти майданівців. «Якось після роботи Сергій прийшов додому і каже:« Я написав заяву на звільнення. Працівників прокуратури повинні направляти в Київ проти Майдану. Я ж проти своїх не піду», - розповіла його дружина.
У 2007 році проходив військову службу у французькому Іноземному легіоні в Марселі. Після початку російсько-української війни сам купив собі все спорядження - бронежилет, каску, форму, розвантаження, аптечку.
Дружина описала чоловіка як вольового. Він займався джиу-джитсу, кікбоксингом, плаванням. Вірив у Бога. Жодного разу ні на що не поскаржився. Постійно повторював, що все гаразд і скоро війна закінчиться. У АТО прибув в 2014 році 24 серпня в День Незалежності. «Не хочу, щоб мій син ховався від обстрілів у ванній або в підвалі, як зараз ховаються діти моїх друзів з Краснодону. Повинен їх захистити», - говорив Цимбал за життя.
У вересні Сергію дали відпустку, якраз на день народження сина. Йому виповнилося 3 роки. «Так радів, малюка прямо з рук не спускав. А потім каже мені: «Ліля, хлопцям на передовій нема на чому за продуктами їздити, кожен ковток води - золотий, поранених нічим до медиків відвезти. Потрібна машина. Давай позичимо грошей і купимо», - розповіла вона. Після цього друзі пригнали з Латвії джип, переобладнали і на ньому Цимбал повернувся на фронт.
Сергій Цимбал закрив собою трьох солдат
7 жовтня 2014 року на чолі групи вийшов у розвідку.
«Сергій перший почув шурхіт і побачив, що приблизно чоловік 15 оточують групу з трьох сторін», - розповідають товариші по службі. Цимбал наказав своїм трьом бійцям йти, а сам увів росіян в сторону, щоб його солдати могли вийти з оточення. Сергій до останнього відстрілювався кулеметом, ціною власного життя врятував бойових побратимів.
Поховали Цимбала Сергія Володимировича на центральному кладовищі 10 жовтня 2014 року в селищі Ставище
Під Дебальцевим героїчно загинув Сергій Цимбал
Лілія Цимбал – вдова героя України Сергія Цимбала про біль втрати
Сергій Цимбал - Пам'яті Героя України!
Вдова Героя Украины Сергея Цымбала: "Муж четыре раза ходил в военкомат, но его всё не брали..."
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
Вулиця Радянська в смт. Ставище перейменована на вулицю Сергія Цимбала.
В лютому 2015 року та 2016 року в Ставищенському НВК №2 проведено турніри пам'яті Сергія Цимбала з футболу, волейболу та баскетболу.
15 листопада 2015 року відбувся Турнір з кікбоксингу пам'яті Сергія Цимбала.
Указом Президента України № 636/2015 від 13 листопада 2015 року, за виняткову особисту мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі , присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).