Дата народження: 06.10.1984
Дата загибелі: 28.09.2014
Звання: Лейтенант
Підрозділ: 79-та окрема аеромобільна бригада
Місце проживання: Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Україна
Місце загибелі: Донецьк, Донецька область, Україна
Сім'я: Батько, сестра, дружина, донька (2011 р.н.)
Лейтенант, командир взводу снайперів 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв).
Батько Олексія - Олександр Іванович, голова юридичної компаніі. Мама - Ірина Валентинівна, суддя Апеляційного господарського суду Дніпропетровська. Олексій закінчив юридичний факультет Дніпропетровського університету, працював адвокатом.
На фронт пішов добровольцем ще на початку війни, і потім він завжди визивався добровольцем та ніколи не уникав бойових завдань. В складі 25-ї дніпропетровської аеромобільної бригаді, де був командиром диверсійно-розвідувального взводу, обороняв Краматорський аеродром, звільняв Краматорськ, Дебальцево, воював під Шахтарськом.
Потім Олексія хотіли перевести у віськову прокуратуру як фахового юриста, але він перевівся командиром взводу до 79-ї бригади та спрямував на оборону Донецького аеропорту.
2 жовтня він мав приїхати до дому у відпустку.
Мати Олексія, не змогла пережити смерті сина та наклала на себе руки 30 вересня 2014 року.
(за матеріалами Юрія Бутусова)
Загинув в бою при відбитті танкової атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька.
Прямим попаданням з російського танку Т-72 було підбито український БТР, який в'їхав у голові колони підкріплення до старого терміналу аеропорту, в якому знаходились в оточенні 20 українських військових. В цьому БТР був Олексій.
В цьому бою також загинули десантники 79-ї ОАеМБр сержант Златьєв С. А., старший солдат Білий Д. А., солдат Соколачко Ю. І., солдат Пивоваров О. С., солдат Завірюха О. І., солдат Хроненко А. П., капітан Колодій С.В. (93-тя ОМБр) та старший солдат Соколовський Д.М. (17-та ОТБр).
Танк противника було знищено.
24 жовтня, після процедури ідентифікації, Олексія поховали на дніпропетровському кладовищі поряд з мамою.
Друзі загиблого снайпера Олексія Тищика: "Помстимося і за Олексія, і за його маму"
У Олексія залишились батько, сестра та дружина з донькою Настею.Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19 травня 2016 року на честь Олексія Тищика перейменовано вулицю (колишня назва - "вулиця Правди") у Чечелівському районі м. Дніпро.