Старов Олександр Олександрович

Старшина 25-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь».

Олександр - професійний військовий. У квітні 2014 року коли почались військові дії в Україні, він пішов добровольцем в АТО, залишивши дома сина та своїх батьків-пенсіонерів. -"Хто як не я піде захищати вас і нашу гарну Україну", сказав він своїм батькам, -"Мені буде соромно якщо сепаратисти прийдуть сюди, а я сховався за спинами своїх рідних".

Двічі був поранений, але свій блокпост не полишав.

Загинув 21 вересня 2014 р. близько 6-ї ранку під час нападу російських бойовиків на блокпост 25-го БТО неподалік Дебальцеве (Донецька область).

Блок-пост був обстріляний з мінометів і стрілецької зброї. Олександр, прикриваючи своїх бійців, взяв бій на себе та був смертельно поранений.

Любов до України для Олександра Старова була сильніша від смерті.

Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України" нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Медаль "За жертовність і любов до України" від 01.09.2015 року.

Медаль "Захисник Батьківщини" від 24.08.2015 року.

Нагрудний знак "За Україну, за її волю" від 18.02.2016 року.

Почесна відзнака "Велике серце" від 23.01.2016 року.