Лавренчук Віталій Вікторович

Віталій Вікторович Лавренчук народився 25 липня 1976 року в місті Грозному, у родині військовослужбовців. З юності мріяв стати професійним військовим, як і батько, тому наполегливо йшов до своєї мети.

У 1993 році Віталія було зараховано до військового училища в місті Кам'янець-Подільському. У 1996-му він звільнився в запас, а через рік був призваний на військову службу за контрактом. Згодом продовжив навчання на військово-інженерному факультеті при Кам'янець-Подільському державному аграрно-технічному університеті, який закінчив у 1998 році. Після отримання диплома Віталій був зарахований у розпорядження начальника Генерального Штабу Збройних Сил України. Закінчив Національний університет оборони України у місті Києві.

16 вересня 2014 року досвідчений кадровий офіцер, підполковник Управління оперативного командування «Північ» Збройних Сил України Віталій Лавренчук був направлений до зони проведення антитерористичної операції у складі оперативної групи штабу антитерористичної операції в секторі «М» на території Донецької області. Офіцер виконував завдання в зоні АТО з перших днів після її початку. Підполковник Віталій Лавренчук займався забезпеченням блок-постів, опорних пунктів і базових таборів інженерним обладнанням.

Під час виконання інженерних робіт на одному з блок-постів наших військових обстріляли сепаратисти з мінометів. В результаті кілька бійців зазнали поранень, а підполковника було вбито на місці 20 вересня 2014 року. У Віталія залишилась дружина та двоє дітей.

Поховали підполковника 24 вересня 2014 року в селі Малий Вишнопіль Старокостянтинівського району Хмельниччини, де проживають його батьки.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).